Professor Ya.R. Synelnykov Department of Human Anatomy, Physiology and Medical Training

Головна

Cпівробітники

Освітня діяльність

Наукова діяльність

Музей

Історія кафедри

---

[collapse collapsed title=Нариси про завідуючих кафедрою]

Катков Євген Севастянович

Катков Євген Севастянович народився 29 лютого 1896 року в сім’ї селянина в с. Лозовеньки Харківської губернії. У родині було 17 дітей. Євген з’явився на світ п’ятнадцятим.

У 1915 році закінчив середню школу та вступив на медичний факультет Харківського університету, який закінчив 30 листопада 1920 року. По закінченню Євгену було запропоновано залишитись при кафедрі дитячих хвороб для «наукового удосконалення». 31 січня вступив до 3-ьох річної штатної клінічної ординатури в дитячий поліклініці Харківського медичного інституту, яку закінчив 1 січня 1924 року.

З 1923 р. Катков Є.С. зацікавився роботами акад. Павлова І.П. і Бехтєрєва В.М. з рефлексології і, закінчивши клінічну ординатуру, скористався приїздом до Харкова учня акад. Бехтєрєва проф. В.П.Протопопова та вступив науковим співробітником до медично-педагогічного кабінету дослідної станції Упрсоцвиху (НКУ). Саме там під керівництвом проф. Протопопова організував фізіологічну лабораторію по вивченню вищої нервової діяльності та завідував нею з 1923 до 1930 року завідувачем.

У 1924 році проф. В.П.Протопоповим на факультеті соціального виховання Харківського інституту Народної Освіти (ХІНО) була створена кафедра рефлексології. В організації кафедри й лабораторії при ній Євген Севастянович Катков брав безпосередню участь, а пізніше працював там спочатку асистентом, потім – викладачем.

У 1924 році за рекомендацією проф. В.П. Протопопова Катков Є.С. був залучений до педагогічної діяльності. Протягом 1924 року прочитав курс з фізіології вищої нервової діяльності для педагогів-дифектологів дитячих дошкільних закладів України, цикл лекцій з анатомо-фізіологічних особливостей дитячого віку на Центральних курсах Комітету дитячого руху та в Центральній школі Охорони материнства та дитинства (Охматдиту).

В 1924-25 рр. Євген Севастянович прочитав курс лекцій з рефлексології на робітфаку ХІНО.

Восени 1925 року проф. В.П. Протопопов організував секцію фізіології вищої нервової діяльності при Всеукраїнському науково-дослідному інституті педагогіки, де Є.С. Катков з 1925 по 1928 р. навчається в аспірантурі.

З 1925 року він почав читати курс з рефлексології на факультеті професійної освіти ХІНО.

В 1925-30 рр. читав курс лекцій з фізіології вищої нервової діяльності в Харківському медичному інституті.

Упродовж літа 1926 р. за направленням Укрнауки працював у Ленінграді в лабораторії І.П. Павлова, де вивчав секреторну методику.

З 1926 по 1930 р. Євген Севастянович у Всесоюзному інституті охорони материнства та дитинства був керівником експериментальної роботи по вивченню особливостей розвитку дитини раннього віку.

Восени 1927 року Катков Є.С. працює у комісії Народного Комісаріату Просвіти, яка складала програму курсу «Вчення про поведінку» для педагогічних вузів.

З грудня 1927 року Катков Є.С. був керівником курсу «Вчення про поведінку» на заново сформованому факультеті політосвіти інституту народної освіти.

У лютому 1928 року був обраний за конкурсом завідувачем кафедри «Вчення про поведінку» на факультеті соціального виховання Харківського інституту народної освіти.

У червні 1930 року на пленумі Всеукраїнського науково-дослідного інституту педагогіки Катков Є.С. захистив кандидатську дисертацію на тему: «Про деякі принципові питання у вивченні поведінки» й отримав звання наукового співробітника з фізіології вищої нервової діяльності.

У вересні 1930 р. Народний Комісаріат Просвіти (НКП) України надав йому звання професора.

В 1931 р. у зв’язку з організацією в Харківському інституті народної освіти кафедри анатомо-фізіологічних дисциплін Є.С. Катков був обраний керівником кафедри.

В 1934 р. при вторинній перекваліфікації в кваліфкомі НКП України отримав кваліфікацію професора з наступною вказівкою: «Каткова Є.С. допустити до виконання обов’язків професора з тим, що питання про затвердження його у вченому званні буде вирішене після того, як він зробить докладний критичний перегляд своїх попередніх наукових робіт, виправить через опублікування допущені в цих роботах помилки, і, головне, опублікує нові роботи, які б довили наукове переозброєння автора і перехід його на нові позиції».

З автобіографії Є.С. Каткова: «Величезна критична робота у всіх галузях науки, критика «рефлексологізму» дали мені можливість усвідомити всю глибину методологічних спотворень, допущених у моїх наукових роботах. Я неодноразово публічно заявляв про це у своїх виступах із самокритикою як у Всеукраїнському Інституті педагогіки, Інституті Охматдит, педінституті, так і в лекціях студентам.

Проблеми психотерапії, в тому числі гіпнозу і навіювання, цікавили Є.С. Каткова як лікаря і дослідника, починаючи з 1924 року. Під керівництвом проф. К.І. Платонова, засновника, а потім керівника Харківської школи психотерапевтів він брав участь в експериментальних роботах з психотерапії та гіпнозу. Роботи проводились на базі організованої К.І. Платоновим психотерапевтичної секції Психоневрологічного інституту, а потім у Харківському науково-медичному товаристві. Результатом цих робіт стала організація в Харкові першого наукового товариства психотерапевтів (1958 р.) і першої кафедри психотерапії при Українському інституті вдосконалення лікарів (1962 р.). частина експериментальних робіт проф. К.І. Платонова з вивчення фізіологічного впливу слова на організм проводилася на базі лабораторії фізіології вищої нервової діяльності при кафедрі анатомії та фізіології ХДПІ, якою керував Є.С. Катков.

Велика Вітчизняна війна тимчасово зупинила наукову та педагогічну діяльність Євгена Севастяновича. Всі співробітники звільнені від роботи у зв’язку з евакуацією інституту з Харкова.

Паралельно з участю у відбудові Клінік медичного інституту Є.С. Катков поновлює педагогічну роботу в Харківському педагогічному інституті спочатку на посаді керівника кафедри анатомії та фізіології (жовтень 1943 р.), потім в якості викладача кафедри зоології (жовтень 1944 р.).

Після звільнення за власним бажанням з посади керівника кафедри педінституту (1944 р.) так і директора Клінік медінституту (1946 р.) Є.С. Каткову не вдалося зосередитись на науковій роботі. Прогресуюче тяжке захворювання, що стало причиною двох операцій, викликало необхідність залишити роботу, яка тривала в педінституті більше 25 років і в 1950 р. вийти на пенсію.

Пізніше з покращенням здоров’я на запрошення проф. К. І. Платонова Є. С. Катков включився у велику роботу з підготовки перевидання монографії «Слово, як фізіологічний і лікувальний фактор», що тривала декілька років. Ця монографія, яка стала великим внеском у справу розвитку радянської психотерапії, мала за мету дати самобутню систематичну розробку усіх основних питань психотерапії на базі досягнень вітчизняної фізіологічної науки робіт харківської школи психотерапевтів. Основні теоретичні питання, викладені в монографії, були розроблені проф.. К. І. Платоновим разом із Є. С. Катковим. Монографія отримала високу оцінку у спеціалістів і була переведена основними європейськими мовами.

Висвітлені в монографії питання дістали розвиток у роботах Є. С. Каткова «Основні вихідні теоретичні позиції і концепти Харківських психотерапевтів», «Методика побудови сеансу гіпнопсихотерапії», «Кінестезична методика гіпнотизації» та ін..

Подальша діяльність Є. С. Каткова зосереджувала ся на лікувальній практиці в поліклініці Харківського наукового медичного товариства і на науковій роботі в Харківському товаристві психотерапевтів, де він був заступником голови з часу організації (з 1958 р.).

В 1943 році Народним Комісаріатом Охорони Здоров’я Союзу РСР Є. С. Катков був нагороджений знаком «Відмінник Охорони Здоров’я», в 1946 р. Президією Верховної Ради Союзу РСР медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні».

Помер Євген Севастянович Катков 26 квітня 1974 року.

Синельников Яків Рафаїлович

Я. Р. Синельников народився 4 травня 1921 р. у Харкові в родині лікарів. Його батько, Рафаїл Давидович, видатний український анатом, вчений і педагог, учень і наслідувач академіка В. П. Воробйова, багато зробив для пропаганди і подальшого розвитку макро- та мікроскопічної анатомії, збагатив її досконалими методами і створив нові розділи. Професор Р.Д. Синельников обґрунтував новий розділ в анатомічній науці – «Порівняльна макро-мікроскопічна анатомія нервової системи». Його наукові праці увійшли в сучасні підручники й посібники з анатомії людини. Після смерті акад. В. П. Воробйова з 1937 по 1971 рік він очолив кафедру нормальної анатомії Харківського державного медичного ін-ту. Справою всього життя Р. Д. Синельникова стало видання навчально-наукової праці – «Атласу анатомії людини». Це найпопулярніша книга для студентів-медиків та біологів не лише в Україні, а й в усіх країнах СНД. Професор Р. Д. Синельников створив одну з найбільших наукових шкіл анатомів у країні. Тому, природно, що його син Яків Рафаїлович Синельников рано почав долучатися до медичної професії.

В 1929 році Яков Рафаїлович поступає в 35 середню школу м. Харкова, після закінчення якої — з 1939 року — студент Харківського медичного інституту. Одночасно з вересня 1939 року працює старшим препаратором кафедри анатомії того ж інституту.

Війна з фашистами тимчасово перервала навчання Я.Р.Синельникова. У липні 1941 року його батько був евакуйований разом з одним із номерних об’єктів до Тюмені. З грудня 1941 року по січень 1943 року Я.Р.Синельников працює в евако- госпіталі, міській презектурі та судово-медичній єкспертизі.

З листопада 1942 р. поновлюється його навчання, але в Кубанському медичному інституті, який був евакуйований до Тюмені. Одночасно Яків Рафаїлович працює лаборантом кафедри анатомії Кубанського медичного інституту. В 1943 році переїжджає до м. Чкалова, де в той час був розташований Харківський медичний інститут, і закінчує його (1944 р.) з дипломом з «відзнакою». Навчання поєднувалося з роботою препаратором кафедри анатомії як в Кубанському, так і в Харківському медичному інституті.

Після закінчення інституту Я.Р.Синельников вступає до аспірантури. Наукова робота в аспірантурі була присвячена макро-мікроскопічній анатомії, зокрема вивченню слизової оболонки трахеї, та в 1948 році завершується захистом кандидатської дисертації.

Після закінчення аспірантури Я.Р.Синельников, працює три роки викладачем анатомії в медичному інституті. В 1950 році згідно з наказом міністерства охорони здоров’я (МОЗ) УРСР був переведений в Харківський стоматологічний інститут, спочатку на посаду викладача, а потім доцента (1963 р.).

Я.Р.Синельников приймає безпосередню участь у написанні кількох розділів «Атласу анатомії людини» (1952 р.)

В січні 1965 році Я.Р.Синельников захистив докторську дисертацію на тему: «Порівняльна макро- та мікроскопічна анатомія нервів язика».

З 1965 по 1990 рік Яків Рафаїлович очолює кафедру анатомії та фізіології людини Харківського державного педагогічного інституту ім. Г. С. Сковороди.

У педагогічному інституті Я.Р.Синельников продовжує наукові дослідження, працює над вдосконаленням методів макро- та мікроскопічної анатомії. Він пропонує ряд методів препарування та фарбування елементів нервової системи на макро- та мікроскопічному рівнях, методи фарбування залоз слизових оболонок, виготовлення анатомічних препаратів. Завдяки використанню оригінальних методик досліджень вивчалися загальні закономірності топографії нервів, особлива увага приділялася внутрішньо м’язовим зв’язкам між нервами різних сплетінь.

Неодноразово Яків Рафаїлович виїжджав до музею-садиби Н.І.Пирогова, що на Вінничині, де приймав участь у ребальзамуванні та поточній реставрації тіла Н.І.Пірогова в складі комісії УРСР.

Я. Р. Синельников багато сил і праці вніс у перевидання фундаментальної роботи свого батька Р. Д. Синельникова – «Атласу анатомії людини» (1989 р.). Великий досвід і ерудиція дозволили йому втілити нові підходи до вивчення тіла людини. В атласі відображені вікові особливості розвитку людини, взаємозв’язок частини й цілого, широко подані досягнення вітчизняної морфології. До інновацій атласу були залучені всі викладачі та співробітники кафедри анатомії. Зараз атлас перекладений багатьма європейськими мовами (англійською, іспанською, італійською, чеською).

Я. Р. Синельников виявив себе чудовим педагогом. Його живі та змістовні лекції закладали в майбутніх педагогах міцні основи біологічних знань, виробляли діалектичний підхід до пояснення процесів формування взаємозв’язку частини й цілого в організмі людини, вони були насичені прикладами з клінічної медицини і відображали сучасний стан розвитку анатомічної науки.

Під керівництвом проф. Синельникова виконано 5 докторських і 35 кандидатських дисертацій.

Більшість учнів Я. Р. Синельникова очолили кафедри у навчальних закладах Харкова й інших містах України та СНД.

Список наукових праць Якова Рафаїловича Синельникова складає понад 500 публікацій з різних питань анатомічної науки.

Діяльність проф. Я.Р.Синельникова не обмежувалась науково-педагогічною роботою. Проф. Я.Р.Синельников приймав активну участь в суспільному житті інституту. Він був головою профкому співробітників інституту, головою Ради кураторів ХДПІ, керівником семінару «Філософські проблеми сучасної біології та медицини», членом ідеологічної комісії при партійному бюро інституту. Він займався різноманітною суспільною роботою – був членом Науково-методичної Ради Республіканського комітету з фізичної культури та спорту, членом Президії обласного товариства анатомів, гістологів та ембріологів, членом науково-методичної Ради обласного товариства «Знання» з питань медицини та спорту, членом комісії МОЗ УРСР по збереженню тіла Н.І.Пирогова, членом бюро Республіканської секції антропологів товариства АГЕ та членом редакційної колегії Республіканської збірки «Теорія та методика фізичної культури та спорту».

Я. Р. Синельникова був нагороджений знаком «Відмінник народної освіти», медалями «50 років КПРС» та «За Перемогу над Німеччиною» (під час Великої Вітчизняної війни Я.Р.Синельников разом з батьком Р.Д.Синельниковим та іншими фахівцями підтримували стан бальзамованого тіла В.І.Леніна).

Проф. Я.Р.Синельникову були притаманні надзвичайна працелюбність, життєрадісність, творчий ентузіазм, які він сповна передав своїм учням.

Помер Яків Рафаїлович Синельников 4 листопада 1994 року у віці 73 років у США.

Микитюк Олександр Миколайович

Микитюк Олександр Миколайович народився 5 березня 1948 р. в с. Рихальське Ємільчинського р-ну Житомирської області. У 1966 році закінчив з золотою медаллю Рихальську середню школу Ємільчинського р-ну Житомирської області. У 1971 році закінчив Харківський державний педагогічний інститут ім. Г.С.Сковороди, нині це Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди , отримавши диплом учителя біології та хімії.

З 1971 року по 1973 рік – секретар комітету комсомолу Харківського державного педагогічного інституту.

З вересня 1973 по серпень 1976 року – аспірант кафедри анатомії і фізіології Харківського державного педагогічного інституту ім. Г.С. Сковороди. Далі був асистентом, викладачем, доцентом, професором кафедри анатомії та фізіології людини, а з 1990 року і її завідувачем.

У 1984 році в Інституті зоології АН України м. Києва О. М. Микитюк захистив кандидатську дисертацію на тему : «Порівняльна анатомія м’язово-шкіряного нерва деяких наземних хребетних».

У 2004 році в Інституті педагогіки АПН України м. Києва О. М. Микитюк захистив докторську дисертацію на тему :»Теорія і практика організації науково-дослідної роботи у вищих закладах освіти в Україні в ХІХ ст».

У 1986 році Микитюку О.М. присвоєно вчене звання доцента, 1991 рік – рік присвоєння вченого звання професора.

З 1986 року, працюючи на посаді проректора з наукової роботи, багато уваги приділяє подальшому розвитку науково-дослідної роботи викладачів і студентів, орієнтації наукових досліджень з пріоритетних напрямів розвитку науково-технічного прогресу, підготовці науково-педагогічних кадрів для педагогічних навчальних закладів України.

Професор О.М.Микитюк веде активну наукову діяльність, він є визнаним вченим у галузі біології та педагогіки вищої школи, автор понад 300 наукових праць присвячених питанням біології та педагогіки вищої школи, є керівником аспірантів університету. Під його керівництвом підготовлено 5 кандидатів наук.

З 1998 року Олександр Миколайович — академік Міжнародної кадрової академії, а також академік Міжнародної академії наук екології і безпеки життєдіяльності.

За визначні досягнення в справі розбудови національної освіти в Україні у 1992 році Микитюку О.М. було присвоєно Почесне звання «Заслужений працівник народної освіти України», «Відмінник освіти України», а у 2005 році він був нагороджений нагрудним знаком «За наукові досягнення», медаллю А. С. Макаренка, отримав Козацький орден «За розбудову України».

У 1998 році Харківський гуманітарний інститут «Народная Украинская академія» видала Харківський біографічний словник «Выдающиеся педагоги высшей школы г.Харькова» де є стаття про Микитюка О.М.

[/collapse]

[collapse collapsed title=Спогади друзів кафедри]

Історія кафедри – це перш за все люди. Кафедрі анатомії та фізіології пощастило – крізь неї пройшли та біля неї були дуже цікаві, талановиті, небайдужі до своєї справи особистості. Деяких з них ми запросили поділитися своїми спогадами про рок, що пов’язані з нашею кафедрою, Всім від лаборанта до ректора було запропоновано відповісти на два запитання: які асоціації виникають у Вас при згадці про кафедру анатомії та фізіології та що б Ви побажали кафедрі на майбутнє. Рябова Лидия Яковлевна, старший лаборант кафедри з 1962 по 1991 рр. Я пришла на кафедру после окончания университета работать старшим лаборантом и по совместительству вела лабораторные занятия по физиологии человека на дневном, вечернем и заочном отделениях факультетов физического воспитания и естественном почти 30 лет. В один из первых дней работы, когда я принимала имущество от Евгении Дмитриевны Ткаченко; в аудиторию зашел приехавший из московской командировки аспирант кафедры, которого Евгения Дмитриевна охарактеризовала так: «Это наш кафедральный поэт, кроме того он артист студенческой самодеятельности, к тому же он ведет спортивную рубрику на телевидении». Это был Комаров В.А. Удивляло и близкое соседство спортивных авторитетов (в хорошем смысле!): Поярков, Лобановский, Жаботинский. О них говорилось как о близких знакомых и даже… наших сотрудниках. Даже довелось присутствовать на экзамене по физиологии человека у Л. Жаботинского. Принимал экзамен проф. Борщевский А.С. Мне приходилось проводить индивидуальные лабораторные занятия по физиологии человека для В. Долгова, бронзового призера Московской олимпиады. Запомнились первомайские демонстрации, на которые мы выходили всей кафедрой – нас объединяло единение, праздничное настроение и ожиданием радости. Всюду цветы, улыбки, песни. Запомнились и красочные представления в день праздников на площади Дзержинского, которые организовывала неутомимая и энергичная Л.В. Тайполе со студентами факультета физического воспитания. Воскресники. Был даже один по уборке снежных завалов во дворе института, когда все сотрудники вышли на аврал; воскресники в колхозах и даже выезды на сельскохозяйственные работы на долгое время, где было ощущение воздуха, простора и общности людей. Но более всего в памяти моего сердца остались наши кафедральные «пятиминутки», которые стали традиционными накануне праздников 23 февраля и 8 марта. Руководила их подготовкой профорг Т.И. Тринева. Участвовали все. Не меньшее удовольствие получали мы от подготовки к этим праздникам, при недостатке времени и под неодобрительные взгляды начальства (рабочее время!) дело кипело. И особое (тихое) удовольствие доставляли неопубликованные материалы (стихи «в стол»). Кто из работавших тогда на кафедре может забыть собственный «Кабачок 13 стульев» с нашими шутливыми проблемами? А боевой корабль «Победоносец» с оторванной приставкой, утонченный восточный танец будущей аспирантки Вали Шульги, который она назвала «Лаборант – тоже женщина!» А разве можно забыть поездку в Сковородиновку, в морозный, холодный день, когда мы под елью угощались тортами и прочей снедью и согревались не чаем… Знакомые и родные удивляются, что после ухода с работы мы продолжаем интересоваться судьбой друг друга и встречаемся, хоть не часто: годы берут свое. Моим дорогим «сокафедральникам», старым и молодым, хочу пожелать (кроме традиционных пожеланий) от всего сердца мира, понимания и помощи друг другу, ведь иногда даже доброе слово, жест, улыбка помогают жить и выжить. Камаев Олег Иванович доктор наук по физическому воспитанию и спорту, профессор аспирант кафедри з по роки. Воспоминания о кафедре анатомии и физиологии человека ХНПУ им. Г.С. Сковороды как о родном доме – самые теплые. При мыслях о кафедре возникает чувство ностальгии и грусть о том, что это время никогда не вернется. Пожелания кафедре – сохранить все традиции, всем здоровья и долгих лет жизни. Швыдкой Евгений Иванович к.б.н., доцент, зав кафедрой лёгкой атлетики, аспирант кафедры анатомии с 1971 по 1974 гг. Мои воспоминания о кафедре анатомии и физиологии человека ассоциируются с большим и светлым пятном в моей жизни, в хорошем смысле этого слова. С помощью Божьей и моих друзей я попал на кафедру под руководство, под крылышко профессора Синельникова Якова Рафаиловича и очутился совершенно в другой для меня среде, моя жизнь перевернулась с ног на голову. Это было связано с тем, что я окунулся в мир науки, в мир интересных дел, исследований, в мир знаний новых для меня тогда. Спасибо профессору нашему дорогому, спасибо моим друзьям, которые помогли мне в корне изменить жизнь и стать на ноги. Думая о кафедре, я вспоминаю труд, интересную работу, интересное общение, интересных людей, которые окружали меня, интересные поездки, бессонные ночи и эксперименты. Кафедра для меня – это тот дом, где я начал учиться работать над собой, искать новые пути, добиваться поставленной цели, всё это очень помогло мне в дальнейшей жизни. Наш коллектив при Якове Рафаиловиче был боевым, творческим и с научной и с жизненной точки зрения. Жизнь на кафедре кипела и бурлила, мы что-то доставали, чего-то добивались, все помогали друг другу, между нами было здоровое соперничество, которое позволяло добиваться хороших результатов в исследованиях. Мы много печатались, издавались, ездили, докладывали, все успешно защитились в престижных советах. После окончания аспирантуры пошел на свою родную кафедру, alma mater, легкой атлетики, где проработал десять лет, стал доцентом и заведующим кафедры. Заведовал кафедрой с 1984 год – 1994 год. Я не знаю, как обстоят дела с наукой на кафедре сейчас, на каких ногах она стоит. У нас жизнь бурлила с восьми утра и до позднего вечера. Большое разнообразие тем и проблем, которыми занимались аспиранты, позволяло нам образовываться и совершенствоваться в самых разных областях, если это слегка затихло, я желаю, чтобы возродилось вновь. Чтобы аспиранты были сплоченными, как были мы, ни на кого не надеялись, а только на себя, были дисциплинированными, но прежде всего были людьми честными, порядочными и не равнодушными. Гогін Олексій Васильович доцент, зав. кафедрою циклічних видів спорту аспірант кафедри анатомії з 1973 по 1976 рік Єдиний колектив викладачів, аспірантів і обслуговуючого персоналу, об’єднаний для вирішення найскладніших навчальних і наукових задач за сучасними вимогами, що можливо тільки за умов створення на кафедрі атмосфери взаєморозуміння, доброзичливості і поваги один до одного, в чому найвагоміший внесок Я.Р. Синельникова. Кафедра анатомії і фізіології людини – взірець для наслідування не тільки у навчально-науковій роботі, а й у створенні найкращих людських стосунків у звичайному житті. З кафедрою пов’язані важливіші події у житті: зустріч з майбутньою дружиною, весілля і народження сина. Святковість і піднесеність поздоровлень з цими подіями назавжди залишились в нашій пам’яті. Побажання: підтримувати славетні традиції кафедри, залишатись лідером у впровадженні новітніх технологій і йти «попереду планети всієї»! Гогина Татьяна Ильинична к.б.н., доцент, зав. кафедрой физического воспитания, аспирант кафедры с 1976 по 1980 год Кафедра анатомии и физиологии – это самые приятные воспоминания. В корне изменилась моя жизнь – судьба, рождение сына, будущее. Я ведь Винничанка и никогда не думала, что стану Харьковчанкой, но жизнь все изменила. Я получила от неё, как подарок судьбы, самые лучшие годы — это годы учёбы в аспирантуре в прекрасном коллективе. Искреннее тепло, простота в общении, радушие и доброжелательность – вот атмосфера кафедры, на которой я оказалась. Горжусь, что училась на кафедре анатомии и физиологии ХГПУ им. Г.С. Сковороды. Воспоминания самые лучшие – помню: с утра парикмахерская, белоснежный халат и полная готовность бежать после занятий на свидание с будущим мужем. Но эксперимент – дело святое. Готовлю реактивы (лаб. васкуляризация мышц), крыс «контроль» и «опыт», шприцем ввожу тушь с желатиной в сердечную аорту. И вдруг — прыжок тренированной крысы до потолка. Крыса вверх – а я на пол: тушь вся на мне, халат в горошек, прическа – одно название. Хохот в аспирантской. В дверях профессор Яков Рафаилович: «Ничего Танюша – завтра всё повторим, а на свидание надо бежать». Сколько приятных и незабываемых минут. Какие поздравления с кафедральными праздниками! Царила прекрасная обстановка. Вечерами в вестибюле на Фанинском стоял теннисный стол – борьба «кто сильнее». Можно много-много вспоминать и только прекрасное. А чего стоила предзащита моей диссертации, на которую пришли профессора и доценты со всех вузов. С большой строгостью они обсуждали работу аспиранта. А потом советы как улучшить и что исправить. Это незабываемое. Я постоянно работаю на Фанинском и очень горжусь, что кафедра не только сохранила традиции, но и приумножила их. Прекрасные аудитории, влюбленные в свою профессию заведующий кафедрой профессор Микитюк А.Н., доценты, преподаватели и лаборантский состав с улыбками, с которых всегда можно брать пример в аккуратности, бережливом отношении того, что есть. Так держать! По доброму завидую рабочей атмосфере кафедры. Желаю стать лучшими не только в университете, но и в городе, и на Украине. Вы этого достойны! Фоменко Валерий Харитонович к.б.н., профессор, аспирант кафедры с 1969 по 1972 год Вспоминая кафедру анатомии и физиологии, руководимой в прошлом профессором Я.Р. Синельниковым, я прежде всего вспоминаю доброжелательность кафедральной атмосферы. Заведующий и доценты кафедры Страхова Е.П., Шапиро С.П., Синаюк Ю.Г., а также соискатели и аспиранты Поляков В.П., Кучеров И.В., Алексеев В.В., Безъязычный В.И. и другие сотрудники, создали ту положительную «ауру», при которой мне предоставились все необходимые условия для роботы над диссертацией. До и после аспирантуры я не встречал такой творческой, дружеской и в тоже время по настоящему рабочей атмосферы, которая «царила» в коллективе под руководством по истине доброго и порядочного человека Синельникова Якова Рафаиловича. Я был третьим по счету аспирантом, закончившим факультет физического воспитания, которого кафедра анатомии и физиологии, кафедра биологов и врачей, приняла в свои ряды. И поэтому, мы, чувствуя ответственность, предъявляли к себе очень большие требования, были вынуждены много работать, чтобы оправдать оказанное доверие. А позже, работая заведующим кафедрой гимнастики Харьковской государственной академии физической культуры, а потом деканом магистратуры той же академии. с полученные знания я с успехом передавал своим студентам. В этот юбилейный год хочу пожелать всему коллективу кафедры анатомии и физиологии человека Харьковского национального педагогического университета им. Г.С. Сковороды больших творческих успехов в научно-педагогической деятельности и в личной жизни. Санжарова Ніна Миколавна к. б .н., доцент, член кореспондент ІАІА (інтернаціональної академії інтегративної антропології), майстер спорту з художньої гімнастики, зав. каф. гімнастики з 1979 по 2005 рік ХДПУім. Г.С. Сковороди, аспірант кафедри з 1975 по 1978 рік Що для мене кафедра анатомії? Це найкращі роки мого життя з 1975-1978 рр., коли я мала честь бути зарахованою першою жінкою аспіранткою проф. Я.Р. Синельникова На цей
час це була школа підготовки науковців, які ставали керівниками підрозділів нашого університету. Сева Алексєєв – зав. кафедрою легкої атлетики, якого змінив Женя Швидкий, Таня Рябошапка (Гогіна) – зав. кафедрою фізичної культури, Саша Микитюк, нині проректор з наукової роботи та інші. Я потрапила до колективу, де кожна людина особистість, відношення до своєї справи – з максимальною віддачею, проблеми кафедри – це особисті проблеми кожного. Це була найнауковіша кафедра в інституті. Одразу на пам’ять приходить чутке відношення та допомога В. Полякова, В. Кучерова, В. Без’язичного, Є. Страхової – всі кандидати наук. Особливе відчуття подяки за допомогу у оволодінні методами гістології, написанні статей Саші инашко і взагалі відношенню у колективі. Вражає бажання допомагати кожному, хто звертався сюди. Я думаю це і було єдиним прикладом у створенні і колективу кафедри гімнастики. Анатомія – це перші виїзди на наукові конференції і власне спілкування з корифеями анатомії СРСР, які здійснювалися з 1976 р. і майже по цей час. Окремим цікавим дійством – це були капусники та свята до яких готувались дуже серйозно і відповідально, де кожний показував на що він здатний. Пригадую на першому році навчання в аспірантурі хлопці, ( викладачі і аспіранти кафедри) співали про мене : Муж полон ревности и злости Мне это право, это право все равно Люблю я трубчатые кости Давным-давно, давным-давно, давным-давно. Ученым стать всегда мечтала Ставил Синельников условие одно Я приняла — мужчиною стала Давным-давно, давным-давно, давным-давно. Я гадаю мені пощастило, бо в нас була дуже дружня команда аспірантів, Такого складу не було ніде. Яка була велика підтримка під час захисту дисертації у Москві, коли всі були поряд і допомагали. Я думаю коли Синельников виїжджав зі своїм «виводком» багато йому заздрили. Вважаю необхідним назвати людей, які пішли з нашого життя, світла їм пам’ять: Сева Алексєєв, Ігор Кучеров, Володимир Поляков, Юра Сіна юк, Вадим Крамских, Борис Рогозянський, Георгій Помогайбо… Хотілося б побажати кафедрі підтримувати старі традиції, бути взірцем університету, а також натхнення у всіх справах і спроможності у втіленні ідей, на які так багата кафедра. Харченко Людмила Павлівна к. б. н., професор, декан природничого факультету по 2005 рік З кафедрою анатомії та фізіології людини у мене особисто пов’язані найпрекрасніші спогади. Кафедра зоології і кафедра анатомії протягом 60 — 80-х років були поруч на пров. Фанінському, 3, де пройшли мої студентські роки, аспірантура і перші кроки викладацької роботи. Я згадую колектив кафедри як дружню, теплу родину, в якій особливо виділявся колектив аспірантів. Відстань розділила наші кафедри, але ми спілкуємося, радимося, і я з великою повагою і любов’ю відношусь до всього колективу кафедри. А якщо зовсім лірично, то спогади про кафедру – це спогади про прекрасні роки молодості. В цей прекрасний ювілей – 75-річчя з дня заснування кафедри анатомії та фізіології людини бажаю колективу творчих злетів, створення нових наукових напрямків, ефективної підготовки висококваліфікованих вчителів. Я бачу майбутнє кафедри, перш за все, в потужному кадровому потенціалі, більшість викладачів – це випускники природничого факультету, які в майбутньому будуть видатними вченими і педагогами високої майстерності. Я бажаю подальшого розширення аспірантури, щоб наукова робота поєднувалася з навчальним процесом і кафедра в майбутньому зайняла почесне місце в європейській системі підготовки фахівців. Замнівус Василь Кирилович к.б.н., доцент, декан природничого факультету з 1968 по 1978 рр. До інституту, по конкурсу, мене зарахували в серпні 1964 року, а деканом факультету обрали в 1968 році де я працював до 1978 року. Сталося так, що кафедра анатомії і фізіології адміністративно підпорядковувалася факультету фізичного виховання, але вдало і зручно територіально була розташована в навчальному копусі №2 поряд з природничим факультетом. Вона органічно вписувалася в наш факультет. Пригадую, що кафедру анатомії і фізіології людини недовго очолював професор Борщевський, а потім – професор Синельников Яків Рафаїлович, молодий, кваліфікований вчений, який чимало зробив для інституту, в тому числі, і для нашого природничого факультету. На факультеті читав лекції і проводив лабораторно-практичні заняття висококваліфікований, добре підготовлений доцент Модієвський і молоді асистенти без наукових ступенів і звань. Кафедра набирала силу, активізувалась науково-дослідна робота викладачів, студентів і аспірантів. Завідуючий кафедрою професор Синельников Я.Р. організував так науково-дослідну роботу, що викладачі, які мали учбове навантаження на нашому факультеті, не лише давали студентам глибокі знання, а і захистили кандидатські дисертації. Це зокрема Без’язичний В.Г., Алексєєв В.В., Кучеров І.В., Поляков В.П. Не можна не згадати чудових жінок-викладачів доцента Страхову Є.П., ентузіастку і патріотку Триньову Т.І.. Вони багато працювали з студентами, які їх надзвичайно любили і поважали. Навчальну та наукову роботу старанно забезпечували кваліфіковані лаборанти. Так лаборант Кунчич Григорій Феоктистович створив лабораторію-майстерню, яка забезпечувала наукову роботу і навчальний процес не лише своєї кафедри, а й нашого факультету. З великою повагою ми йшли до Григорія Феоктистовича, який всім подавав допомогу, він інвалід Великої Вітчизняної війни, був великим трудівником і патріотом. Ще пригадується наша співпраця і добрі стосунки з кафедрою анатомії і фізіології людини. Це будівництво поруч з учбовим корпусом №2 теплиці і віварія. Зав. кафедрою Синельников Я.Р. завжди подавав велику допомогу в залученні студентів факультету фізичного виховання у виконанні трудомістських робіт в будівництві. Ми будували господарським методом, нас об’єднувала спільна мета – треба було поліпшити матеріальну базу, краще організувати навчальний процес. За роки моєї праці доцентом і деканом природничого факультету, працюючи поруч з кафедрою анатомії і фізіології людини на чолі з висококваліфікованим вченим Синельниковим Я.Р. людиною доброї душі, доброзичливої і толерантної, вважаю, що в ті часи було чимало зроблено для розвитку і процвітання нашого вузу, який любив і любитиму надалі. Іде ХХІ сторіччя. Нові умови, нові люди, нові вимоги. Вважаю, що викладач вузу повинен не тільки знати свій предмет, а вміти передати свої знання студенту і учневі. Отож непогано б було, щоб один раз на рік викладач провів відкритий урок для вчителів-біологів району чи для вчителів і учнів школи. Кафедрі анатомії і фізіології людини з симпатією, з любов’ю і від щирого серця бажаю всім-всім міцного здоров’я, значних успіхів, високих злетів і наснаги. Балбенко Степан Юрійович к. пед. н., професор, декан факультету фізичної культури з 1978 по 2000 рік Кафедра анатомії та фізіології людини для мене це високий професіоналізм викладачів і лаборантів, співробітників поєднаний з високим почуттям відповідальності і гуманного відношення до студентів. На заняттях з анатомії, фізіології, гігієни, ЛФК завжди панувала робоча атмосфера, завжди працювали з технічними засобами навчання від елементарних в 69-ті роки до сучасних. Заняття були тісно пов’язані з майбутньою професійною діяльністю (педагогізація навчального процесу), якщо вивчались якісь розділи і функції, то обов’язково розглядалась участь при виконанні фізичних вправ, використовуючи і самих студентів. Особлива атмосфера гуманізму відчувалась на екзаменах, студенти спокійно користувались таблицями, наочними посібниками, скелетами і т. ін.., що знімало і напругу, і підвищувало якість відповідей студентів. Випускники факультету на зустрічах через десятки років відзначають, що їх знання з анатомії, фізіології дивують колег з якими вони працюють, перепитуючи чи не мають вони медичної освіти, звідки Ви це знаєте? Ось і в цьому році таку оцінку роботи кафедри дала випускниця 1981 р. на зустрічі 10 червня 2006 р. Кафедра анатомії і фізіології для факультету фізичної культури – це краща кафедра факультету майже з усіх видів діяльності підрозділу (наукова робота, виховна, публікації). Це кафедра відтворення і поповнення спортивних кафедр молодими викладачами через аспірантуру своїми кращими випускниками. Для мене особисто це були перші друковані тези, як учасника наукової студентської конференції, науковий гурток кафедри завжди працював плідно. Для мене кафедра анатомії і фізіології це невід’ємна професійна одиниця підготовки учителя фізичної культури, це рідна кафедра факультету, без неї факультет існувати не може. Що побажати? Зберігати, узагальнювати все краще, що було, що буде, як завжди було, йти в ногу з вимогами часу, з життям. Високої професійної наснаги, любові до справи і студентів, відданості справі, а студенти як бумеранг все повернуть і кафедрі, і кожному викладачеві. Бажаю всім викладачам і співробітникам міцного здоров’я (воно всьому голова), особистого щастя, удачі. Хай Вам щастить! Городиський Микола Іванович к. пед. наук, професор кафедри інноваційних технологій, декан факультету фізичної культури з 2000 року До свого 75-річного ювілею колектив кафедри анатомії та фізіології людини підійшов як добре відомий й визнаний не тільки на нашому факультеті та університеті, але й в Україні та за її межами. У роботі кафедри гармонійно поєднуються процеси підготовки студентів, науково-педагогічна діяльність, що спрямовані на здобуття майбутніми вчителями ґрунтовних знань в області анатомії та фізіології людини, що, на мою думку, є невід’ємною частиною професійної підготовки висококваліфікованих фахівців. Колектив кафедри наділений високим інтелектуальним потенціалом, заслужено користується популярністю та авторитетом, успішно розвиває і вдосконалює свою плідну діяльність. Викладачі кафедри впродовж навчального процесу виявляють не тільки професіоналізм і принциповість, а й турботу та повагу до студентства. Бажаю колективу кафедри анатомії та фізіології людини подальшого розвитку, творчих успіхів в науці, особистого благополуччя! Волкова Оксана Георгіївна професор практичної психології, декан факультету психології та соціології з 1995 року Перша зустріч з кафедрою анатомії та фізіології відбувалася ще в студентські роки. Я закінчувала наш університет, вчилася я на фізматі але ми вивчали анатомію та медицину Перші зустрічі з вивченням анатомії пам’ятаються яскраво, особливо запам’яталися лабораторні заняття. Пам’ятаю – тримала серце жаби на долонях, воно билося, ми його вивчали. Дуже товаришували зі студентами біологічного факультету. Пам’ятаю день біолога, який завжди святкувався на природничому факультеті. Нас студенти запрошували і пригощали стравами з жаб’ячих стегенець і т.п. Коли я стала працювати, побачила, що на кафедрі анатомії та фізіології людини зібрано дуже багато цікавого матеріалу, є музей. Оскільки студенти факультету психології та соціології вивчають анатомічно-фізіологічні дисципліни, то ми в постійному зв’язку з кафедрою. Наші студенти вивчають основи біології, анатомію і еволюцію нервової системи, фізіологію ВНД, психофізіологію, антропологію, антропогенез. Це великий блок дисциплін, який забезпечується кафедрою анатомії та фізіології людини. Маю нагоду подякувати кафедрі за її роботу. Студенти з дуже великою цікавістю вивчають ці дисципліни. Вони важкі для них, бо, мабуть, недостатня шкільна підготовка. Але кафедра коректує ці недоліки і студенти вдячні і я від їх імені дякую за це кафедрі, всім викладачам: Слюсареві В.Ф., Комісовій Т.Є., Коцу В.П. – це молодий викладач, але його дуже люблять і поважають студенти. І з другого боку, хочу відмітити (і це відмічають і студенти) дуже високий рівень вимогливості викладачів кафедри, який цінується студентами. Так склалося, що на певному етапі ми стали сусідами – переїхали на Фанінський. Тепер працюємо в тісному контакті. І в цьому плані, наш факультет і деканат відмічає дуже чітку роботу кафедри. Тут все гарно налагоджено, колектив кафедри має професіональний колектив, від самих молодих до досвідчених, що приємно і це слід відмітити. Взаємозаміна, обізнаність, швидке вирішення будь якої проблеми – це характерні риси кафедри анатомії та фізіології. Оскільки ми психологи і для нас це важливо, то хочеться сказати про приємну, доброзичливу атмосферу на кафедрі. Ми часто зустрічаємось в театрах, на концертах. Це свідчить, що нас цікавить більше ніж тільки те, що відбувається на роботі, в стінах університету. Євдокимов Віктор Іванович д. пед. н., професор, перший проректор з навчальної роботи з 1975 року При назві «кафедра анатомії та фізіології людини» завжди з’являються асоціації, пов’язані з людьми, а може, ще й точніше, конкретно з однією людиною – це Синельников Яків Рафаїлович. Я глибоко переконаний в тому, що великі й добрі справи, та доречи й погані теж, роблять особистості. Ось якраз Яків Рафаїлович зробив так багато для кафедри і, на той час для педагогічного інституту, щоб ця кафедра була добре відома як в Україні, так і далеко за межами цієї держави, в тому числі й за межами Радянського Союзу. Я був в Карловому університеті (Прага, Чехія) і так трапилось, що декілька кафедр відвідав, в тому числі й кафедру анатомії людини, і там побачив гордість нашого інституту – атлас. І просто було приємно, що це зробили наші люди, що їх вшановують в усьому світі. Як мені сказали, цим навчальним посібником користуються десятки країн. Це ось такі асоціації виникають, коли згадуєш про минуле кафедри. Я ось так думаю, ніщо не робиться на пустому місці. Щоб зробити щось важливе, масштабне, треба щоб була достатня основа, як говорять по-українськи: підмурок, на якому тримається вся будівля. Попередники зробили так багато, що ви, піднімаючись на їх плечі, тепер можете зробити набагато більше. Тим паче, що у вас для цього є всі можливості. Але в усіх великих масштабних справах дуже важливим є морально-психологічний настрій. Тобто, який клімат створено попередниками і чи дозволяє ота атмосфера, в якій вони працювали піднятися на більш високий рівень. Я переконаний, що це справді так, що у вас міцний, дружний, згуртований, в науковому відношенні – високопрофесійний колектив, який може зробити дуже багато. Мова не йде про те, що ці навчальні посібники будуть використовуватись в усьому світі. Такі явища бувають дуже рідко. Але тут важливо не розгубити, не втратити, зберегти і вдосконалити все краще, що напрацьовано на вашій кафедрі. Ось для цього є всі можливості. Я вам бажаю успіху. Тринева Татьяна Ивановна преподаватель кафедры с 1949 по 1983 год На кафедру анатомии педагогического института им. Г.С. Сковороды я пришла в 1949 году (после страшных лет войны и окончания ХГУ). 34 года работы на кафедре (1949 – 1983) это не просто вся моя жизнь – это золотые страницы моей жизни. Я попала в большой коллектив честных тружеников, любящих свое дело, умеющих пополнять свои знания и щедро делиться ими со студентами. Члены этого коллектива умели дружить и украшать жизнь друзей. Кафедра обеспечивала изучение наших предметов не только на биологическом факультете и факультете физического воспитания (стационар и заочное отделение), но и преподавала на курсах медицинских сестер (девушки филфака и физмата). Большая работа проводилась со школьными кружками. Коллектив кафедры обеспечивал эту огромную учебную работу, успешно выполняя учебные планы. В работе кафедры активно участвовала мощная профгруппа. Жизнь кафедры украшала «подпольная» организация «Девичник», членами которой были женщины – сотрудники кафедры. Позже в организацию (пройдя серьезные испытания) был принят один мужчина – Комаров Василий Андреевич. Ему тут же была присвоена кличка «Осколок Девичника». Сколько счастливых дней подарил нам «Девичник»: мы достойно отмечали праздники страны, дни рождения (особенно ЮБИЛЕИ), различные семейные события и т.д. Девичник – солнышко в моей жизни. Девичник говорил стихами. Лучше других их творила Тамара Исааковна Рахайлова: Было время золотое, Был «Девичник» молодой, НИЧАВО в нас не болело И стихи лились рекой Пусть белеют наши косы, Лишь бы в сердце был задор, В дружном нашем «Бабушате» Есть душе большой простор! В своих стихах славил «Девичник» Василий Андреевич Комаров: Прекрасен май он в пенье птичьем И не берут его года Ура! Да здравствует Девичник Да будет юным он всегда! Принимай-ка поздравления От наших девчоночек! Елочки-сосеночки По неизвестным причинам организация «Девичник» почему-то переименовалась в «Бабушатник». Это не повлияло на нашу дружбу. Мы продолжаем встречаться, обниматься и (почему?) пускать слезу. Будущее кафедры: Пусть будет легким труд нелегкий. Пусть МИР на кафедре царит Пусть Комаров до лет глубоких Стихами с Вами говорит. Безъязычный Виктор Игнатьевич к. б. н., доцент кафедры анатомии с 1969 по 2001 год Первый раз я пришел на кафедру в 1968 г. Яков Рафаилович Синельников сказал как философ: «Иди». Это значило – осваивай методики. Ну, я и пошел, помогал Полякову В.П., где и сам научился макромикроскопической анатомии. Это за год, пока не был в аспирантуре. Соответственно, Яков Рафаилович посмотрел на это и принял меня в октябре месяце в аспирантуру. Неофициально я на кафедре с 1968 года, а официально с 1969 года, где и работал до 2001 года. Я что хочу сказать, атмосфера всегда на кафедре была прекрасная. То есть, мы пришли из спорта, а здесь все такое для нас было особое, хотя и там я статьи писал по биомеханике, а здесь по анатомии. И на анатомии мне повезло встретить таких учителей как Яков Рафаилович, Страхова Евгения Павловна, Шапиро Суламифь Павловна, ее муж Иосиф Исаакович, да и Бобин Владимир Викторович. Это все было благодаря, конечно, Якову Рафаиловичу, потому что он был коммуникабельным человеком и нам не давал расслабиться. Я считаю, что вся моя последующая жизнь после 1969 года состоялась благодаря Якову Рафаиловичу. После окончания аспирантуры хотел пойти на легкую атлетику, но он меня, что было удивительно, оставил на кафедре. Было трудно, конечно. И защищаться – то он послал меня не в Харьковский мединститут, а в Курский мединститут. Он молодец – за всех нас боролся. Вот только я закончил аспирантуру, он сразу нашёл мне место работы. Если ты старший преподаватель, то ты будешь получать большую зарплату. Старшего получил – он следующего вытаскивает, а первый переходит на доцента. Заботился он обо всех, как и Микитюк А.Н. заботится сейчас. Микитюк А.Н. у него учился и научился самому лучшему: заботиться о людях. Это была самая большая кафедра (с аспирантами и всеми 28-30 человек). Заведующий профессор Я.Р.Синельников любил всех и неадекватно относился к лентяям, прогульщикам, непорядочным (пример: младшие лаборанты – девочки – менялись каждые два года). Основной состав всегда оставался благодаря их отношению к работе. Взаимоотношения (независимо от занимаемого положения на кафедре) были нормальные. Всегда отмечались все государственные и личные праздники с организацией самодеятельности и с любовью друг другу. Каждый сотрудник кафедры (по мере роста – защитил диссертацию на соискание степени кандидата биологических наук, зав. кафедрою намеревался через вышестоящие структуры деканатов и института) повышал свою должность, а соответственно и оклад, благодаря заботам зав. кафедрою. Коллектив кафедры за все годы, которые я знаю (с 1968 – 2001 гг.) как при профессоре Синельников Я.Р. (с 1968 – 1991 гг.), так и при профессоре Микитюке А.Н. (с 1991 – 2001 гг.) пользовался и пользуется авторитетом в институте, а именно в ректорате, в деканатах, кафедрах, в профсоюзе и между всеми сотрудниками института. Желаю всем добра, здоровья, успехов в работе, научной и педагогической деятельности, никаких завистников, склочников, лентяев и долголетия. Друзь Валерий Анатолиевич д. б. н., профессор каф. практической психологии ХНУВД аспирант кафедры с 1962 по 1965 год На кафедре анатомии и физиологии человека работал с 1958г. по 1994 г. Трудно найти слова, которыми можно описать возникающие ассоциации при воспоминании о кафедре анатомии и физиологии человека ХГПИ. Это была единая семья, родной дом, очаг душевного тепла и увлеченности работой. То, что вкладывается в понятие Отчий дом. Лично для меня эти воспоминания ассоциируются с бригантиной в Алых парусах. Нынешнему поколению кафедры анатомии и физиологии желаю душевной энергии, физических сил,
которые дадут Вам возможность вынести из нелегкого времени перемен теплые воспоминания о нашем Отчем доме. Дорошенко Сергій Іванович д. ф. наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України проректор з навчальної роботи з 1967 по 1975 рік Коли ви просите мене згадати найяскравіші епізоди, пов’язані з кафедрою анатомії та фізіології нашого колись інституту в час мого проректорства, в моїй пам’яті спливає передусім колектив цього важливого навчально-методичного і наукового підрозділу. Це був колектив згуртованих, працьовитих однодумців, цементуючим центром якого був завідувач кафедри, доктор медичних наук, професор Яків Рафаїлович Синельников. Для цього у нього були всі дані: і умілого керівника і організатора, як тепер кажуть, — менеджера, і авторитетного викладача, і знаного вченого. За існуючою тоді традицією я відвідував заняття викладачів різних рангів усіх кафедр і факультетів. Був на лекціях Я.Р. Синельникова, тому не з чужих слів можу сказати: він був блискучий лектор. Молодому поколінню викладачів було в кого вчитися, як і вчитися в досвідчених, висококваліфікованих доцентів В.А. Комарова, Ю. Модієвського, Т. І. Триньової, С.П. Шапіро, навчально-виховна і наукова діяльність яких високо цінувалася не тільки на факультеті фізичного виховання, а й в усьому педагогічному інституті. Серед структурних навчально-наукових одиниць кафедра анатомії і фізіології відрізнялася наявністю аспірантури, навчаючись в якій, проходили науковий вишкіл випускники рідного інституту, які й залишалися в стінах рідної alma mater, пліч-о-пліч працюючи з своїми вчителями і наставниками. Я знав і добре пам’ятаю цих непересічних молодих дослідників, якими пишалася і пишається не тільки кафедра анатомії і фізіології. Це – нині професор, доктор педагогічних наук, завідувач кафедри Олександр Миколайович Микитюк, після успішного завершення аспірантури доценти Всеволод Володимирович Алексєєв, Тетяна Іллівна Гогіна, Віктор Гнатович Без’язичний, Володимир Петрович Поляков, Віктор Федорович Слюсарев, Валерій Харитонович Фоменко, Євген Іванович Швидкий. Відомо, що кожна кафедра по-своєму складна. Але за складністю створення нормального навчального процесу кафедра анатомії і фізіології не поступається навіть кафедрі хімії своєрідністю підготовки й проведення занять з різного роду препаратами. Не один раз відвідуючи заняття працівників цієї кафедри, доводилося переконуватися у відповідальному ставленні до своїх виробничих обов’язків лаборантів – Любові Трохимівні Горобець, Григорія Костянтиновича Кунчича, Тамари Ісааківни Рахайлової З побажань, які ви просите висловити щодо нині діючої кафедри анатомії і фізіології, хотілось би виділити лише одне. Приємно, що сьогодні викладацький і науковий потенціал кафедри анатомії і фізіології не втратила: вона повністю укомплектована викладачами вищої кваліфікації (проф. О.М. Микитюк, І.А. Іонов, доценти О.В. Без’язична, Л.В. Білоусова, В.П. Коц, Т.Є. Комісова, В.Ф. Слюсарев, Ж.Л. Козіна викладачі Н.Ф. Теремецька, Л.П. Коваленко), які, як і викладацький склад попередніх років, користуються повагою студентів і колег-викладачів факультету й університету. На кафедрі успішно функціонує аспірантура, допоміжний персонал забезпечує належний рівень проведення лабораторних занять і наукових досліджень,- що свідчить про збереження викладацьким складом добрих традицій рідної кафедри, тому й побажання: зміцнювати і розвивати все позитивне, що накопичувалося десятиріччями, і передавати його наступним поколінням викладачів вищої педагогічної школи, молодим ученим, вихователям завтрашніх учителів. Турко Іван Федорович директор бібліотеки з 1963 року Я прийшов в ХДПІ в листопаді 1963 року і зразу став членом Ради інституту (за положенням, директор бібліотеки обов’язково мав ним бути). І що мені запам’яталося тоді, це те, що завідуючий кафедри анатомії та фізіології Борщевський і завідуючий кафедрою музично-педагогічного факультету Крамаренко були саме такі колоритні фігури, на які я зразу звернув увагу. Вони часто виступали на Раді інституту. А через деякий час Борщевського на посаді завідуючого кафедрою анатомії та фізіології змінив професор Синельников Я.Р.. Так трапилося, що Якова Рафаїловича і мене одночасно приймали в кандидати, а потім і в члени КПРС. І з цього часу ми стали друзями, соратниками і таке інше. Потім Яків Рафаїлович став головою профспілкового комітету і його заступником був обраний я. На жаль, Яків Рафаїлович пропрацював на цій посаді 2 терміни і йому на зміну прийшов інший голова профспілки, але те що ми намітили в профспілковій роботі – виконали. Це стосується і відпочинку в літньому таборі «Гайдари». Запам’ятався один випадок, коли святкували 60-річчя від дня народження Якова Рафаїловича і від друзів оголосили виступ заступника голови профспілки, директора бібліотеки Турка І.Ф., то тут реакція керівництва вузу була така: «А ми що хіба не друзі?!». Мене вразила кількість друзів на цьому ювілеї та щирість привітань. Я дуже поважаю вашого нинішнього завідуючого кафедрою О.М. Микитюка, з яким також маю дружні стосунки ще з того часу, коли він почав працювати в партійному бюро. Що хочеться побажати. Під керівництвом завідуючого кафедрою О.М. Микитка кафедра ще більше піднімала наукову роботу та продовжувала тісні зв’язки з бібліотекою. Так, держати і обов’язково не старіти! Слюсарев Віктор Федорович к. б. н., доцент кафедри анатомії та фізіології людини аспірант кафедри з 1979 по 1982 року З кафедрою анатомії та фізіології людини пов’язані останні 30 років моєї трудової діяльності. Ще у студентські роки кафедра приваблювала мене тим, що це був дружній, творчій колектив з великим науковим потенціалом, яким керував доктор медичних наук, професор Синельников Яків Рафаїлович. Цікавою для мене була й проблема, яка розроблялась на кафедрі – «Вплив фізичних навантажень на структуру та функцію різних органів та систем організму людини і тварин різного віку». Свої перші кроки в науці я робив під керівництвом доцентів кафедри Синаюка Ю.Г. та Алексєєва В.В. у 1976 році, а у 1979 році вступив до аспірантури. На кафедрі були створені сприятливі умови для проведення наукових досліджень та написання дисертаційної роботи. Усі члени кафедри всіляко допомагали мені в процесі отримання знань з анатомії, загальної та спортивної фізіології, в налагодженні методик дослідження, в питаннях підбору матеріалу дослідження. Та найбільш вдячний я кандидату біологічних наук, доценту кафедри Алексєєву Всеволоду Володимировичу. Це людина, яка волею долі була завжди поруч зі мною і в студентські роки (тренер), і в роки навчання в аспірантурі (консультант), і в роки викладацької діяльності (колега). Він багато чому навчив мене, допоміг усвідомити моє призначення, був моїм наставником і другом. Я щасливий, що багато років працюю доцентом цієї кафедри. Робота у молодому, згуртованому колективі доброзичливих, допитливих, цілеспрямованих людей, яким керує досвідчений педагог і науковець доктор педагогічних наук, професор Микитюк Олександр Миколайович, є справжнім задоволенням. Бо кожен день, кожен рік несуть нові враження і бажання працювати ще краще. Впевнений, що і в майбутньому завойовані кафедрою позиції не будуть втрачені. Від щирого серця бажаю колективу подолання нових вершин. Гетьманець Михайло Федосійович д. філ. н., професор, ректор ХДПІ ім. Г.С. Сковороди з 1966 по 1970 роки Для кожного керівника навчального закладу ключовою проблемою була і залишається проблема кадрів,
передусім якісний склад кафедр, оскільки саме вони здійснюють навчальну роботу. Приступивши до роботи на посаді ректора, я почав вивчати кафедри, аналізувати їх роботу, придивлятися до керівників. Кафедра анатомії і фізіології здалася мені найбільш благополучною, науково збалансованою. Завідувач – доктор медичних наук, професор Синельников Я.Р. — основне ядро, кваліфіковані, науково перспективні доценти — Мокієвський Ю.М., Синаюк Ю.Г. Мені дуже сподобалися відданість справі, ініціативність і підприємливість завідуючого, який щодня щось планує, дістає, перебудовує, щоб створити в наших скромних умовах навчальну базу, подібно до медичного інституту. Яків Рафаїлович прийшов до нас на роботу рік тому із Харківського медичного інституту і добре знав, якою повинна бути навчальна база кафедри анатомії і фізіології. На моїх очах створювалися наочні посібники, лабораторії, анатомічний міні музей. Пам’ятаю такі цікаві факти, кафедра займала ціле крило в навчальному корпусі на Фанінському провулку. Під ним у підвалі, ще до нас, господарча частина організувала пральню для потреб гуртожитку. Щодня гуркотіли пральні машини, підіймався пар і стояв сморід, як у лазні. Завідувач почав доводити мені, що ця господарча служба абсолютно недоречна в навчальному корпусі і просив передати це приміщення кафедрі. Я повністю поділяв його думку, але не так легко було позбавитися матеріальних цінностей, які були на балансі інституту. А коли міністерство дало дозвіл на демонтаж, Яків Рафаїлович розгорнув таку кипучу діяльність, що за лічені дні винесли обладнання, зробили ремонт, поставили столи і ванну з трупним матеріалом. Такої лабораторної бази не було в жодному педагогічному інституті. Комісова Тетяна Євгенівна кандидат біологічних наук, доцент кафедри анатомії та фізіології людини аспірант кафедри з 1988 по 1991 рік Кафедра анатомії для мене — це улюблена праця, бо велике щастя для людини, коли вона займається тим, що їй подобається. Все це можливо завдяки тій атмосфери творчості, порозуміння, взаємодопомоги, поваги, що панує на кафедрі. Ще в аспірантурі ми вчилися бути не тільки висококваліфікованими фахівцями, але й доброті, людяності, бо поруч на кафедрі завжди були люди, які є носіями високої наукової культури, порядності. В останні роки покращилися умови праці: на кафедрі був зроблений сучасний ремонт, з’явилося нове технічне обладнання, проте «родзинкою» кафедри залишається анатомічний музей, у створенні якого приймали участь декілька поколінь викладачів кафедри та студентів природничого факультету. Талісманом кафедри є розроблений доцентами В.В. Алєксєєвим, В.Г. Без’язичним тредбан – пристрій для дослідження впливу фізичних навантажень у щурів. На ньому працювали майже всі аспіранти кафедри в тому числі і я. Методики з використання тредбану допомогли здійснити багато кандидатських та докторських дисертацій, тому це обладнання стало невід’ємною частиною наукової роботи, що виконується на кафедрі. Користуючись нагодою хочу виразити велику подяку своєму науковому керівнику проф. Алі Іванівні Гладковій, яка відкрила для мене шлях до науки. Бажаю всім колегам здоров’я, здійснення бажань, і щоб завжди на кафедрі зберігався цей особливий дух творчості, любові, людяності. Теремецкая Наталия Фёдоровна зав. лабораторией кафедры анатомии, работает на кафедре с 1973 года. Слова «кафедра анатомии и физиологии» у меня прежде всего ассоциируются с незаурядными личностями, с людьми, благодаря которым кафедра стала домом, куда хочется приходить. Кроме высокого профессионализма всего коллектива кафедры, я хочу вспомнить огромную эрудицию Я.Р.Синельникова, то, как он знал и любил Пушкина, бесконечную доброжелательность и понимание проблем каждого Е.П.Страховой, анекдоты В.П.Полякова, неутомимую энергию Ю.Г.Синаюка, тонкий юмор Т.И.Рахайловой, уравновешенность и сдержанность Л.Я.Рябовой, стихи В.А.Комарова и романсы В.В.Герасимова, его замечательное слово «прекрасно!», интеллигентность и бескомпромиссность В.В.Алексеева, энтузиазм и напористость Т.И.Тринёвой, во многом благодаря которым жизнь кафедры украсили замечательные праздники. И, конечно, аспиранты! Молодые, веселые, энергичные! Они хорошо дополняли академическую строгость профессоров и доцентов. Тепло становится на сердце при воспоминании о моих коллегах-лаборантах – Наташе Чепурной, Тане Вытыщенко, Любе Горобець. Все вместе эти люди делали из нашей работы праздник. Один эпизод из кафедральной жизни. В советские времена многие химические реактивы можно было купить только в Москве. Поэтому, когда Я.Р.Синельников ездил туда в командировки, аспиранты и лаборанты пользовались возможностью передать через него свои заказы. И однажды, вместе с заявками на реактивы у заведующего кафедрой подписали и ходатайства на кондитерские фабрики г.Москвы о поставке их продукции для кафедры анатомии и физиологии Харьковского педагогического института. Яков Рафаилович в спешке подписал эту бумагу среди большого количества других. А внимательно прочитал её уже сидя в поезде. По свидетельству очевидцев, а это были наши аспиранты, возмущению его не было предела! Но… «заявку» он выполнил лично и в полном объёме!. Хочется сказать слова благодарности нынешнему заведующему А.Н.Микитюку за отзывчивость и неравнодушие. Я желаю, чтобы всем сотрудникам кафедры хотелось приходить на работу, чтобы здесь они находили понимание и поддержку. Спасибо всем за пройденный вместе путь. Филь Лидия Степановна к. б. н., доцент, работала в ХГПИ с 1958года по 1991 год Яркое впечатление на меня произвел заведующий кафедрой анатомии и физиологии, доктор медицинских наук, профессор Яков Рафаилович Синельников, который сколотил дружный, работоспособный коллектив, подпитывая его им подготовленными научными кадрами из числа студентов. Это был человечный человек, мудрый советчик, общительный, высокий профессионал. Коллектив кафедры добросовестно трудился и умело оригинально организовывал проведение торжеств. Особенно остались глубоко в памяти празднование дня 8-го Марта, которое отличалось особым остроумием, весельем, находчивостью их организаторов, среди которых следует отметить доц. кафедры Василия Андреевича Комарова и ныне профессора Николая Григорьевича Самойлова. Желаю коллективу кафедры дальнейших успехов в подготовке высокопрофессиональных кадров для школы! Філь Степан Миколайович к. п. н., професор, декан факультету фізичної культури з 1962 р. по 1972 р. Кафедра анатомії та фізіології педагогічного інституту ім.. Г.С. Сковороди залишилась у моїх спогадах (як викладача та декана 1958-1979 рр.) як злагоджений механізм вузівського колективу, спроможний вирішувати різноманітні завдання вищої школи. У навчальному процесі не було проблем відвідування занять чи успішності студентів. Територіальна близькість до гуртожитку робила близькою для викладачів виховну роботу в ньому та інше. Не можна уявити кафедру без Василя Порфирійовича Панова – фундатора факультету, або Миколи Євдокимовича Тесленка з його «пробою сидячи-лежачи» та методикою особистої рухової активності і Тетяни Іванівни Треньової, та інших. Але особливо залягло в пам’яті місце кафедри у розвитку науки серед вихованців факультету фізичного виховання. З приходом на кафедру професора Якова Рафаїловича Синельникове ступінь кандидата наук здобули багато випускників факультету, їхні імена відомі, не буду перераховувати. Серед них є і ті, що згодом стали докторами наук, організаторами науки в інших вищих навчальних закладах України (В. Завацький, А. Ровний та інші). Чепурная Наталья Петровна к. б. н., доцент кафедры зоологии Национального педагогического университета им. М.П. Драгоманова (г. Киев) старший лаборант кафедры анатомии 1977-1987 гг. За 75 лет своего существования кафедра анатомии и физиологии человека Харьковского пединститута для многих людей была не просто местом работы, но и, без преувеличения, родным домом, в котором плодотворно работали, учились, дружили, проводили свой досуг, получали путёвку в жизнь. Прежде всего удивляло невероятно теплое и доброжелательное отношение в коллективе. При чем это отношение не зависело от того, какую ты должность занимаешь. Кафедра учила работать и не просто работать, а творчески, с полной отдачей; кафедра воспитывала быть добрым, порядочным; кафедра заставляла стремиться быть образованным, интеллигентным. Во всем этом, безусловно, была заслуга нашего глубокоуважаемого, талантливого руководителя – профессора Синельникова Якова Рафаиловича. Коллектив кафедры 70-х – 80-х годов уже прошедшего 20 столетия был очень разнообразен: было очень много талантливой молодежи, людей старшего возраста с огромным опытом. И все мы были единой командой, одной семьей. Всегда присутствовала взаимовыручка; и в горе и в радости мы были вместе. А какие на кафедре были праздники… Кафедра, в первую очередь, может гордиться не только своими научными достижениями, сколько теми людьми которые работали и работают на кафедре, которые трудятся в других учреждениях, находятся на заслуженном отдыхе и которых, к сожалению, нет среди нас. Это были и есть яркие личности не зависимо от должностей и звания, профессионалы и специалисты. Слова огромной благодарности Микитюку А.Н., Крамских В.Н., который очень рано ушел из жизни, Теремецкой Н.Ф., которые сыграли огромную роль в моей дальнейшей жизни. Хочется пожелать кафедре дальнейшего процветания, сохранить этот дух и традиции. Рахайлова Тамара Исааковна Работала ст. лаборантом на кафедре с 1957 по 1989 год Кафедра – это мой второй дом за 36 лет. Там я встретила настоящих друзей: Т.И. Триневу (идейный руководитель), Л.Я. Рябову, верную подругу, боевую подругу, которая готова была прийти на помощь и советом и делом. Е.П. Страхову, с которой мы переписываемся по сей день, потому что по состоянию здоровья уже не можем ходить друг к другу. Она тоже очень верный товарищ. Танечка Самойлова добрая, отзывчивая, которой очень не повезло в жизни и это отразилось на её здоровье. И все остальные «девочки», с которыми пришлось работать, все оставили очень теплые воспоминания. А «музчины» — это вообще… Такие галантные, воспитанные, веселые, музыкальные. Очень жаль, что многие ушли из жизни очень рано. Помню наши взаимные поздравления с 8 Марта и 23 февраля. Это незабываемо. Сколько радости было при подготовке к празднику. Столько стихов, выдумки, вдохновения. А Сковородиновка? Мы жили интересной, активной жизнью. В таком коллективе при зав. каф. Я. Р. Синельникове было интересно работать. Было взаимопонимание, взаимоподдержка. Вспоминаю кафедру очень тепло. Желаю коллективу кафедры быть сплоченным. Успехов в работе, чтобы никто не уезжал ни в какие Америки, а у себя дома делал жизнь достойной и отношения «высокими». Благополучия и успехов всем. А еще добра, чтобы у всех все было хорошо.

[/collapse]

75 років Кафедрі анатомії та фізіологіі людини

Закохані в анатомію

Кафедра анатомії і фізіології людини була створена в 1931 році. Першим завідувачем був проф. Є.С. Катков, курс анатомії людини читав проф., д. м. н. Л.П. Ніколаєв. У 1943 році, після визволення Харкова від німецько-фашистських загарбників, відновлюється Харківській державний педагогічний інститут та в його складі біологічний факультет. Курс анатомії людини читає доц. В.П.Панов, курс фізіології доц. М.Є.Тесленко. Тематика перших наукових досліджень на кафедрі «Вікові особливості дітей і підлітків у зв’язку із заняттям спортом».

У 1958 році Харківський державний педагогічний інститут був реорганізований у Харківський державний інститут фізичного виховання імені Г.С. Сковороди. Кафедра анатомії і фізіології людини входить до складу факультету фізичного виховання. Завідувачем кафедри був проф. О.С. Борщевський, який читав курс фізіології, курс анатомії читав д.м.н. П.О.Євдокимов. Лабораторні заняття вели доц. В.П. Панов і ас. Т.І. Тріньова, тобто на кафедрі було всього 4 викладача.

З 1958 по 1965 р. основним напрямком наукових досліджень кафедри є дитячий та юнацький спорт. Професор П.О. Євдокимов вивчав будову м’язів спини при виконанні спеціальних фізичних вправ, доц. В.П. Панов і ст. викл. Ю.І. Пісаревський — вплив занять плаванням та боксом на організм школярів.

З 1965 по 1990 р. кафедру очолював проф., д.м.н. Я.Р. Синельников. Була відкрита аспірантура. Поряд з проблемою дитячого та юнацького спорту на кафедрі почали вивчати питання впливу факторів зовнішнього середовища на організм.

Досліджуються морфо-функціональні зміни в різних органах при дії на організм магнітного поля (В.А.Друзь), іонізуючого випромінювання (А.С.Хілько, В.В.Алєксєєв), альтерації і голодування (С.В.Віслова), гіпоксії та ефірного наркозу (В.І.Курілова).

З 1968 року визначився основний науковий напрямок кафедри — «Вплив факторів зовнішнього середовища на організм людини у віковому аспекті». Великий внесок у розвиток наукової тематики кафедри зробив колишній завідувач проф. Синельников Я.Р. Співробітники кафедри та вихованці школи проф. Синельникова Я.Р. досліджували морфологічні зміни в усіх основних системах організму: нервовій (Я.Р.Синельников, Є.П.Страхова, В.І.Без’язичний, О.М.Микитюк, Г.Є.Загоруйко, М.Г.Самойлов, О.І.Камаєв, Ю.Ю.Ільїна), серцево-судинній (В.І.Кучеров, О.О.Смірних, Г.Є.Загоруйко), дихальній (С.П.Шапіро), ендокринній (Ю.Г.Сінаюк, А.И.Гладкова, І.О.Кушнарьов, О.Л.Говаленкова, Т.Є.Комісова), в опорно-руховому апараті (Я.Р.Синельніков, І.В.Кучеров, Є.П.Страхова, Б.В.Цибізов, С.І.Сагалянов, Є.І.Швидкий, В.М.Крамських, Н.М.Санжарова, Б.В.Рогозянський, Г.Г.Помогайбо, Т.І.Гогіна), сенсорних системах (В.Ф.Слюсарєв, В.В.Алєксєєв, А.С.Ровний, В.І.Завадський).

Результати досліджень були опубліковані в наукових журналах, доповідалися на наукових з’їздах та конференціях. Було захищено понад 30 кандидатських дисертацій.

Під керівництвом проф. Я.Р.Синельникова на кафедрі підготовлено перевидання «Атласу анатомії людини», за допомогою якого зараз навчаються студенти медичних та біологічних спеціальностей вищих навчальних закладів.

Один з напрямків наукової роботи кафедри анатомії та фізіології (70-80 роки) очолив доц. Герасімов В.В. Він вивчав ритмічну гімнастику як метод удосконалення здоров’я, постави та рухової підготовленості людини, як засіб розвитку й укріплення скелетної мускулатури. Особлива увага приділялась розробці засобів та методів укріплення і покращення стану здоров’я осіб з вираженими відхиленнями здоров’я постійного або тимчасового характеру при достатній компенсації патологічного процесу. Доц. Герасимовим В.В. спільно з кафедрою гімнастики ХДПІ ім. Г.С. Сковороди були розроблені комплекси вправ для людей цієї категорії всіх вікових груп.

У зв’язку з виникненням проблеми гіпокінезії людини з одного боку, і підвищенням фізичного навантаження — з іншого, та враховуючи той факт, що існує тенденція до «омолодження» спорту, до наукової роботи кафедри була включена серія дослідів, які висвітлюють питання про вплив цих двох, прямо протилежних факторів середовища на організм, що росте. Поступово сформувався новий науковий напрямок, пов’язаний із вивченням дії гіпер- та гіпокінезії на основні системи організму. Для проведення цих дослідів на кафедрі був сконструйований третбан (доц. В.В.Алєксєєв, доц. В.Г. Без`язичний).

В 1977 р. відкрито анатомічний музей, всі експонати для якого були виготовлені співробітниками, аспірантами та студентами кафедри. На базі музею анатомії проводяться заняття для студентів університету та екскурсії для учнів шкіл м. Харкова та області. З липня 1990 року кафедру очолює професор О.М. Микитюк.

В 1995 р. на кафедрі відкрито докторантуру.

Починаючи з 2002 року кафедра входить до складу природничого факультету. Наукова тематика кафедри стає більш різноманітною. У зв’язку з поширенням шкідливих звичок у юнаків та підлітків на кафедрі вивчається вплив алкоголю та тютюнопаління на організм людини (доц. Комісова Т.Є., аспіранти Дігтяр О.В., Ткаченко В.М., Москаленко М.Ю.).

Вивчення вітамінного та антиоксидантного статусу організму відбувається під керівництвом проф. Іонова І.А. (аспіранти Коц В.П., Коваленко Л.П.). Дослідження цих питань дає змогу підвищити адаптаційні можливості організму людини та розробити харчові добавки для забезпечення вітамінного та імунного статусу організму.

У зв’язку з тим, що резервом підвищення спортивних результатів є індивідуалізація підготовки спортсменів, на кафедрі проводяться дослідження по визначенню фізіологічних та психофізіологічних основ індивідуалізації процесу підготовки, засобів та методів тренувань, відновленню працездатності спортсменів різних спеціалізацій, віку та кваліфікації (доц. Слюсарев В.Ф., доц. Козіна Ж.Л.).

Разом з Інститутом проблем кріобіології та кріомедицини на кафедрі проводилось дослідження загальних закономірностей реакцій органел клітини на екстремальні температурні дії (1997 р.), електронно-мікроскопічне дослідження клітин щитоподібної залози і локалізація аденілатциклази при дії екстремальних температурних факторів (2000 р.), дослідження субклітинних реакцій гепатоцитів печінки щурів на дію низьких температур і кріопротектора ДМСО (2005 р.) (проф. Микитюк О.М., проф. Капрельянц О.С., доц.Алексєєв В.В., доц. Без’язичний В.Г., доц. Без’язична О.В.). Отримані результати мають теоретичне і практичне значення для електронно-мікроскопічних досліджень механізму впливу дії екстремальних факторів на клітини гепатоцитів печінки, дозволяють одержати нову інформацію про механізми відповіді клітини на ці екстремальні впливи.

В галузі навчальної роботи кафедра забезпечує проведення занять на всіх факультетах університету з курсів: анатомія людини, функціональна анатомія, фізіологія людини та тварин, спортивна фізіологія, вікова фізіологія, біомеханіка, спортивна морфологія, гігієна шкільна та фізичних вправ, анатомія та фізіологія дитини з основами патологічної анатомії, основи педіатрії, основи біології та генетики, анатомія та еволюція нервової системи, фізіологія вищої нервової діяльності та центральної нервової системи, антропологія, психогенетика, психофізіологія, антропогенез, судова медицина та психіатрія.

За останні 5 років науковцями кафедри захищено 1 докторська та 3 кандидатських дисертації, підготовлено 15 підручників, 3 монографії, 6 наукових збірників, 25 навчально методичних посібників як для вищих навчальних закладів, так і для середньої школи, опубліковано 142 статті, 28 тез доповідей.

Навчальну та наукову роботу в різні роки забезпечували викладачі та співробітники кафедри: проф. Я.Р.Синельников (зав. каф. з 1965 по 1990 рр.), доц. Ю.М.Мадієвський, доц. В.П. Поляков, доц. Є.П.Страхова, викл. Т.І.Тріньова, доц. С.П.Шапіро, доц. В.А. Комаров, доц. Герасімов В.В., доц. Ю.Г.Сінаюк, проф. В.А.Друзь, доц. В.Г.Без’язичний, доц. В.В. Алєксєєв, доц. І.В.Кучеров, проф. О.М.Микитюк (зав. каф. з 1990 по 2015р.), проф. А.І.Гладкова, доц.. Ільїна Ю.Ю., проф. М.Г.Самойлов, доц. В.Ф.Слюсарєв, доц. І.О.Кушнарьов, доц. О.Л. Говаленкова, доц. Т.Є.Комісова, доц. М.І.Коцько, доц. Л.В.Білоусова, проф. А.С. Капрельянц, проф. П.Ф.Сурай, проф. І.А.Іонов, доц. О.В.Без’язична, доц. В.П. Коц, доц. Сукач О.М., зав. лаб. електр. мікр. Н.Ф. Теремецька, зав. музеєм Т.К.Самойлова, зав. кабінетом О.Г. Черкашина, ст. лаборанти Т.І.Рахайлова, Л.Я.Рябова, Л.Т.Ященко, В.І. Шульга, Н.П. Чепурна, О.С.Беззубкін, В.Б.Нєдовєсов, Г.Ф.Кунчіч, А.О.Алєксєєв. В 2014 році кафедрі присвоено ім’я проф. Я.Р. Синельникова. З квітня 2015 року кафедру очолює доктор сільськогосподарських наук, член-кореспондент НААН України, проф. Іонов І.А.

---